ОЛЕГ КОВАЛЬ
Коваль Олег Степанович. Народився в 1947 році  на Київщині. Із 1971 року працював на будовах  Запорізької ДРЕС, АЕС, Чорнобильскої АЕС.  Із 1983 року - машиніст-обхідник на ЗаТЕС. У 1992 році заочно закінчив Запорізький державний університет по спеціальності: українська філологія.   Друкувався у місцевих газетах і в  збірниках Энергодарських поетів. Із 1988 року - член обласного літературного об'єднання.

Покинуті гнізда

Серцю від холоду дітися ніде,
Небо як прірва зловісне ліхе,
Падає сніг у покинуті гнізда,
Шарпає вітер галуззя сухе.

Душа замерзає, в цій осені вічній
Шукати даремно від щастя ключі -
У батьковій хаті заклепані вікна
І не гогоче вогонь у печі.

Судомляться верби крислаті у лузі.
Мов тіло дерев покидає душа.
І кожна маленька вербова галузка
Щебетом марить пухнастих пташат.

Вертаймо із вирію поки непізно,
Як верби покаяння приймут іще...
Мов шапки омели покинуті гнізда
Під серцем повисли, як болісний щем.

Відео "Коваль із своїми віршами"

Добавить вірші обо коментар

 

Головна сторінка

Хостинг от uCoz